Історія успіху

Стадник Світлана

Усім привіт! Мене звуть Світлана, і я б хотіла поділитись з вами своїм досвідом у волонтерстві!
Для початку розкажу вам трішки про себе. Наразі я працюю в одній компанії проєктним менеджером, випустила власний подкаст та разом з командою працюю над іншим, також, волонтерю на кінофестивалі.

Як же я дізналась про Громадську Організацію “МЦ “Параграф” та як прийшла до волонтерства?
Одного дня мені було нудно, і я написала в пошуку в Google: “чим можна зайнятися у Франківську”. Покликання через покликання і я натрапила на молодіжний центр “ Paragraph ” . Мене дуже зацікавила його діяльність, і я вирішила стати частинкою команди.

Так як у “ Paragraph “ є багацько цікавих посад, я спробувала себе в багатьох. Була менеджером з організаторами подій, рекрутером, головою адміністративного відділу, заступницею Голови Правління та освітнім консультантом.
Завдяки волонтерству в МЦ я отримала багато нових знань. Навчилась тайм-менеджменту, покращила навики комунікації, публічних виступів, опанувала планування та організації подій, написання грантів, роботу в команді, рекрутерство та керування.
Також, волонтерство зробило мене більш вільною та відкритою, я знайшла справжніх друзів, свою діяльність та побудувала власні цінності.

Завдяки Параграфу та волонтерству я кардинально змінила свою сферу діяльності та роботи (за освітою я лікар), і зараз займаюсь тим, що мені справді подобається.

Я вдячна всім членам команди, з якими мала можливість волонтерити. Усі з них дали мені певні знання та досвід, та допомогли мені стати тою, ким я є зараз.

Волонтерство – чудовий досвід! Просто спробуйте

Матешко Марія

Привіт, я – Мася, яка хоче розповісти вам про свій досвід у волонтерстві! 

Наразі я працюю менеджером моніторингу та звітності у БО “БФ “НАГД “ZDOROVI”, також, допомагаю зі зборами і подіями для їх закриття, а ще,  волонтерю на фестивалі короткого метру 4:3.

Про Параграф я дізналась з телеграм-чату ПНУ, а спонукало волонтерити те, що хотіла долучитись до чогось крутого. І я не пожаліла, бо провела тут крутих 6 років.

Це була весела подорож. Протягом всього перебування в Параграфі я чим тільки не займалась: була у всіх відділах, майже на усіх посадах (крім психолога звісно ж) була головою кожного з відділів, крім комунікаційного, займала також посаду члена правління, а потім й посаду голови правління! 

Своїм теперішнім досвідом і більшістю наявних навичок завдячую Параграфу. Адже тут я навчилась і командній роботі, і проектному та івент-менеджменту, також отриманим управлінським, адміністративним та комунікаційним навичкам, тут я дізналася, що таке копірайтерство, hr-ство і багато іншого. Завдяки досвіду в МЦ я знаю, у якому напрямку хочу рухатись і в чому саме розвиватись, що і допомогло мені бути в тій сфері, де я зараз працюю. Саме волонтерство допомогло мені зрозуміти, хто я, чого хочу, що можу і як саме це зробити. 

Окремо, хотіла б подякувати Віктору Лесику, Андрію Шпаку, Іванці Хорхоль, Лілі Стрілецькій, Вікторії Леник, а найбільше – Світланці Стадник, за підтримку та досвід.

Не вагайтесь – волонтерте, ви не пожалієте, бо це неймовірний досвід і знання, а ще, тут крутезні люди!

Лесик Віктор

Усім привіт! Мене звати Віктор, і я б хотів поділитися своєю історією волонтерства.

Наразі я працюю в Нідерландах, мені пощастило знайти роботу в невеликому стартапі, який займається автоматизаціями. Я створюю роботів, але не фізичних, а програмних, які автоматизують нудну, монотонну роботу для наших клієнтів.

Як я дізнався про МЦ “Paragraph”? Ситуація в тому, що я сам його і заснував

Чому ми вирішили створити молодіжний простір? Нам бракувало спільноти однодумців, місця, де молодь може в неформальній атмосфері відпочити, попрацювати чи організувати подію. Ми надихнулися студентським простором “Belka” в КПІ і вирішили спробувати щось подібне.

У МЦ я виконував усі можливі завдання. Я був частково залучений до всіх відділів і їхньої роботи, бо важливо, щоб керівник знав, чим займається кожен член команди. Проте в основному це були управлінські функції, керування командою, завданнями, юридичні питання, документація, облік фінансів тощо. Роздавав інтерв’ю, за якими досі сумую. Було приємно, коли до нас приверталося стільки уваги, і була можливість розповідати людям про наші можливості.

З таким досвідом у різних сферах я здобув чимало навичок. Перелічити всі не можу, але досвід волонтерства був найціннішим. Це широкий спектр речей, які потрібно було робити, особливо коли формувалася організація і команда. Я навчився навичок, які допомогли мені у подальшому працевлаштуванні.

Завдяки “Параграфу” мене взяли на першу роботу в бібліотеку, де я створював цей простір, а потім мене перевели у відділ управління проєктами. Пізніше мене запросив БУР, який показав нову альтернативу — що можна працювати в громадському секторі, і що там є зарплати. Досвід був корисний, бо згадка в резюме про те, що я створював і керував такою організацією, управляв фінансами, вплинула на те, що мене взяли на подальші роботи.

Завдяки волонтерству мій світогляд кардинально розширився, я почав думати про більше речей. Ти думаєш на багато кроків вперед: перш ніж щось пробувати, думаєш, що може піти не так. Я став більш загартованим, бо довелося пройти багато непорозумінь та конфліктів. З часом ти звикаєш і приймаєш, що у всіх людей різні інтереси. Приймаєш те, що є багато факторів, на які ти не можеш вплинути, а також не можеш керувати ними на свою користь.

Чи є хтось, кому я особливо вдячний із команди МЦ “Параграф” за підтримку або навчання? Особливо вдячний співзасновникам, які були від самого початку. Насамперед Андрію Шпаку, без якого я б навряд чи проявився і мотивувався, бо я — людина, яка швидко загоряється і гасне, якщо ніхто не підтримає цей вогник. Андрій у складні моменти допомагав зі складнощами та підтримував бойовий дух. Тимур Фараджев відіграв важливу роль на етапі перших проєктів і бюджетів, ми разом зробили перший фандрейзинг. Віталік Івасишин, який був найдовше в команді, часто нас виручав. Ніколи не забуду момент, коли ми в нього вдома взимку шліфували палети для перших меблів. Загалом я вдячний кожному члену команди за час волонтерства.

Що б я порадив людям, які думають стати волонтерами в МЦ “Параграф”? Я б порадив менше вагатися і більше робити. Ставайте волонтерами, бо мінусів у волонтерстві я не бачу. Я ціную в “Параграфі” можливість легко та прозоро увійти до команди та за потреби залишити її. Це ваш трамплін можливостей, яким можна скористатися. Ви можете соціалізуватися, знайти купу класних людей та знайомств, спробувати себе в різних сферах та гарно проводити час з користю для себе та інших.

Розпочніть свій волонтерський шлях!

Стрілецька Лілія

Мене звати Ліля. Зараз працюю проєктною менеджеркою в декількох організаціях та проводжу різноманітні тренінги, повʼязані з молодіжною роботою та проєктною діяльністю. І ще я – адміністраторка двох книгарень Vivat в Івано-Франківську.

Я дізналась про МЦ у далекому 2018 році, я займалася фотографією і побачила, що Параграфу потрібен фотограф для події на волонтерських засадах. Вирішила допомогти, прийшла на подію, познайомилась з неймовірною командою, яка не захотіла мене відпускати.

Мій шлях почався з відділу комунікацій. Через певний час я стала заступницею голови, почала займатися плануванням подальшого розвитку молодіжного центру і координувала декілька наших проєктів. 

Якщо прикріпити моє резюме, то я впевнено можу сказати, що 80% моїх професійних навичок я отримала в Параграфі.

Громадська діяльність — це про якісну соціальну бульбашку. Під час волонтерства в Параграфі я мала змогу познайомитися з неймовірною організацією “Будуємо Україну Разом”, у якій згодом почала працювати. А далі все як в тумані — безліч проєктів, заходів, історій і людей.

Волонтерство формує в тобі світогляд свідомої людини. Ти просто будеш жити і намагатися бути корисним для цього суспільства.

Я вдячна всій команді, що була зі мною в цей період волонтерства. Проте найбільше, напевно, Віктору Лесику, бо він передав мені багато професійного досвіду, і навіть після закінчення нашої співпраці в МЦ я часто могла попросити в нього допомоги, і він ніколи не відмовляв. 

Через роки ви будете щиро вдячні собі, що отримали цей досвід волонтерства. А якщо раптом вам не підійде молодіжний центр, ви будете шоковані скільки різних можливостей для волонтерства взагалі існує, тож шукайте своє, бо якщо не ви, то хто зробить цей світ кращим?

Леник Вікторія

Усім привіт! Я – Вікторія Леник, і тут хочу поділитися з вами своєю історією волонтерства.

Отже, зараз я працюю в громадському секторі в різних проєктах по психосоціальній підтримці населення. Також паралельно навчаюся на психотерапевта в напрямі символодрами. До цього майже два роки працювала в СпівДія Хаб Івано-Франківськ. Щотижня проводжу психологічний кіноклуб. Почала вести свій YouTube-канал.

Вперше дізналася про параграф завдяки психологічному кіноклубу, який проводила моя викладачка. Потім відвідала ще декілька заходів, як гостя. А в 2021 р. моя знайома Оля Заяць запропонувала мені долучитися до команди. Це були не найкращі часи в МЦ. Люди постійно йшли, а нові не приходили. Потрібно було щось з цим робити. Такий виклик мене спонукав діяти. Також мені сподобалось працювати з молоддю. Тоді я тільки починала практику, як психолог і, мені було цікаво отримати хоч якусь можливість попрактикуватися.

Під час волонтерства в МЦ я: проводила індивідуальні консультації, психологічні тренінги, консультації для правління в питаннях кращої організації комунікації в команді, розробляла воркбуки, брошури та презентації для членів команди, щоб відвідувала збори, чергувала, прибирала, давала наганяй за срачі (в усіх значеннях), словом робила все можливе, щоб параграф тримався купки.

Я добре навчилася користуватися технікою під час заходів. Також я дуже виросла як професіонал завдяки МЦ. Знайшла першу роботу за спеціальністю. Теж я пройшла багато підвищень кваліфікації. Ще я легко спілкуюся з людьми та нові знайомства для мене не є проблемою. По відчуттях, через МЦ, я знаю пів Франківська. Також параграф гарно прокачав мій навик самопрезентації та стресостійкість.

Я зрозуміла, що мені подобається працювати з молоддю. Завдяки МЦ я отримала свою першу роботу в організації, як психолога. У мене постійно була база для практики, і за 3 роки я провела більше 900 консультацій. Це не взята зі стелі цифра, а реальний масштаб невтомної праці та кількість людей, які в мене повірили завдяки МЦ.

Також волонтерство вплинуло на мене та на мої особисті якості. Завдяки МЦ я стала набагато впевненішою, комунікабельнішою та рішучішою. Під час карантину Параграф допоміг мені вилізти з бульбашки та активно спілкуватись з людьми. Коли мої знайомі говорили, що їхнє студентське життя скучне через карантин, війну, і нічого не можна з цим зробити, я знала інший варіант розвитку подій. Я знала, що є волонтерство.

Я вдячна Масі, за неймовірну дружбу. Вдячна кожному та кожній, хто довірив мені свої історії під час консультацій. Це не просто, ось так розкриватися перед кимось. І я вдячна, що ви дали мені шанс почути вас. Дякую всім, хто йшов дорогою змін на краще. Дякую всім, хто відвідував тренінги. Спасибі вам за довіру.

Людям, які думають стати волонтерами у “МЦ “Параграф” я б порадила не очікувати, що тут будуть вирішувати як вам жити і що робити. Параграф це велика можливість реалізувати свій потенціал. Пробуйте. Багато. Поки не зрозумієте, що вам підходить. МЦ може дати вам знайомства, відчуття сім’ї. Параграф – це про розвиток та становлення себе, як особистості.

Заяць Ольга

Всім привіт! Мене звуть Ольга Заяць, і тут я хочу поділитися з вами своєю історією волонтерства.

Отже, зараз я працюю в ремонтно-будівельній компанії “Wauhouse” та будівельній компанії “Socium Developer”, а також я є членкинею команди ZeroWaste IF *організація, що займається екологічним напрямком Івано-Франківська.

Як же я дізналась про волонтерство та параграф?
Дізналася про Параграф від тодішнього керівника Андрія Трака. Ми разом тоді писали в письменницькому гурті і так він мене запросив на посаду психолога МЦ.

Які завдання я виконувала під час моєї роботи в “МЦ “Параграф”?

Насправді я спробувала дуже багато. Від психолога МЦ, до керівника відділу HR. Займалася рекрутингом, тімбілдигами, організацією своїх власних подій.
Найбільшим відкриттям для мене було, звісно, організувати роботу відділів, адже ейчарики – це ще ті чарівники спокою та хорошої атмосфери як робочої, так і дружньої.

Які навички я отримала, працюючи волонтером у “МЦ “Параграф”?

Я отримала дуже багато і завжди згадую про рік свого членства в Параграфі з теплом.
Я навчилась рекрутингу, командному плануванню, дедлайнам та організації подій на +30 людей.

Як досвід волонтерства у “МЦ “Параграф” вплинув на мій подальший професійний шлях?

Завдяки організації власних подій в МЦ, я одразу змогла знайти роботу як організаторка подій та SMM, і так я почала працювати у сфері бізнес-івентів.

Також волонтерство вплинуло на мене та на мої особисті якості. Я завдячую Параграфу як місцю, який став для мене острівцем хорошого розвитку у великому страшному місті, де я нічого не знала.

Особливо я вдячна Масі, Андрію, Світлані, своїй тодішній команді.

Людям, які думають стати волонтерами у “МЦ “Параграф” я б порадила йти і пробувати різні посади, і окрім своїх прямих обов’язків створювати щось нове.
І не лінитися)
і знайомитися))

Небор-Николайчук Анастасія

Привіт!
Мене звуть Ася, мені 24 і зараз я працюю в онлайн-виданні focus.ua як журналістка відділу “Наука”, а також в компанії “Got Your Back Support” як QA Manager.

Також мене захоплює переклад і все, що з ним пов’язано, а тому у вільний час стараюся прокачувати свої вміння і проходити різноманітне додаткове навчання, зокрема курси, приватні заняття тощо. Додатково волонтерю і локалізую комп’ютерні ігри разом із командою “Перекладацької відповідальності”. А ще неймовірно люблю читати і колекціонувати книги. Грати в “Dungeons & Dragons” та інші настолки. Люблю ходити в гори та й в принципі подорожувати.

Як я вперше дізналась про Громадську Організацію “МЦ “Параграф” і що спонукало мене стати волонтеркою? Точно не скажу, але здається, що дізналася про Параграф від знайомих, ще коли він не був Молодіжним центром. Я прийшла, познайомилася з цікавими людьми, поринула в атмосферу і вирішила, що там таки досить добре, щоб залишитися. Ще однією причиною, чому я вирішила доєднатися, це брак на той час друзів, адже мої близькі переїжджали.

Усе почалося у відділі “Комунікації”. Зокрема вела соцмережі, писала і редагувала пости. З тодішньою головою ми придумали кілька цікавих ідей, які й досі продовжують жити. Опісля очолила сам відділ. Доводилося навчати і менторити новеньких, керувати відділом, продумувати стратегію та план різних дописів. Створювати презентації і звітуватися.

Які навички або знання я отримала, працюючи волонтером у “МЦ “Параграф”? Насправді багато. Вміння знаходити підхід до людей і відстоювати свою позицію. Працювати із соцмережами, писати пости. Менеджерити свій час (ну, хоча б трішки). А ще не боятися нових знайомств.

Оскільки зараз я працюю у сфері журналістики, то волонтерство досить допомогло. Параграф став не лише “плюсиком” в карму, але й непоганим досвідом і додатковим пунктиком у резюме. На співбесідах моїм волонтерством тут цікавилися і розпитували про сам центр.

Також волонтерство досить таки змінило мене. Коли ти попрацюєш як волонтер, то починаєш більше цінувати самих волонтерів і їхню роботу. Навіть якщо це прийти вчасно і допомогти з ремонтом чи прибрати приміщення – непомітні, на перший погляд, речі, які насправді багато значать.

Я вдячна всім членам Пагаграфу, які були разом зі мною і допомагали розвивати наш центр на той час. Це Віктор, Мася, Ліля, Мотря, Паша, Вал, Мольфар, Таня, Віка і Віка, і багато ще хто) Коли я була в Параграфі, то відчувала підтримку від кожного. А це дуже цінно. Бо тоді розумієш, що це не просто “туса” людей за спільними вподобаннями, а невелика сім’я, де кожен намагається допомогти і підтримати.

Волонтерство – це не лише прийти і потусити. Це приділяти свій час, сили, вкладатися. І навіть часом вигорати, адже це – нормально. У таких ситцаціях найкраще розповісти про свої переживання і взяти за можливості відпустку або ж перерву. Не тримайте в собі – часто стає тільки гірше. Волонтерство – це люди. Будьте готові до конфліктів, бо всі ми різні. Але й старайтеся говорити, щоб їх розв’язати. Це дуже допомагає) І наостанок. Це нові знайомства, класні люди, хороші друзі та неймовірні емоції. А ще неоціненний досвід, який може допомогти в неочікувані моменти.