Інтерв'ю до 7-річчя Параграфа
Інтерв’ю з колишніми керівниками та керівницями ГО “МЦ “Параграф” до 7-річчя організації
Andrey Shpak — співзасновник Параграфа
Як з’явилася ідея створити Paragraph і що було головним мотивом?
Ідея створити такий простір з’явилася у Віктора та мене після “знайомства” зі студентським простором “Білка” в КПІ імені Сікорського. Ми побачили, як сильно не вистачає подібного місця в нашому університеті — простору, де студенти могли б провести час між парами, поспілкуватися чи зібратися після занять у комфортній і неформальній атмосфері.
Який був найбільш критичний момент на старті, коли довелося приймати ризиковане рішення?
Найважчий момент настав приблизно через рік, коли “Параграф” довелося переносити — із бібліотеки гуманітарного корпусу до нинішньої локації. Тоді ми сумнівалися, чи варто продовжувати проєкт, адже спочатку все було сплановано саме під бібліотеку, навіть готові візуалізації були.
Однак, як виявилося, цей переїзд став новим етапом розвитку: тепер “Параграф” має власну сцену для подій просто неба, поруч — велопарковку, а навколо — більше простору для творчості та зустрічей.
Яку цінність Paragraph ви вважаєте основою, яку не можна втратити?
Найбільше тішить те, що нам вдалося не просто створити студентський простір, який згодом переріс у молодіжний центр, а наповнити його змістом і живою енергією. Сьогодні університет має сучасне місце, яке об’єднує не лише своїх студентів, а й активну, прогресивну молодь міста, що прагне діяти, творити й змінювати середовище навколо себе.
Яким був ваш перший крок, коли ви вирішили, що організація має існувати?
Перший крок до створення Paragraph стався не тому, що ми сиділи і думали: “треба заснувати організацію”. Ми просто хотіли податися на грант. Спочатку навіть пробували робити це через іншу організацію, але зрозуміли, що це не працює, і зареєстрували власну структуру.
Показово, що організація не обов’язково має починатися як «офіційна». Спочатку це просто група людей зі спільною ідеєю. Ми зареєструвалися під назвою «Середовище реновацій», бо думали, що Paragraph буде одним із проєктів. Та виявилося, що саме він і є нашим головним проєктом — тож згодом назва змінилася.
Чим Paragraph відрізнявся від інших студентських ініціатив?
У прикарпатському контексті — тим, що це було щось постійне, а не разова активність. Не фестиваль, що трапляється раз на рік. Paragraph мав працювати щодня протягом тривалого часу. І це вийшло.
Також нас вирізняло те, що ми не лише створювали події, а й фізично змінювали простір. Ми фактично реновували старе приміщення кафе — з технічними проблемами, темними стінами та холодною атмосферою. Ми зробили його живим і затишним.
Завершіть фразу: “Paragraph — це про…”
Якщо спробувати відповісти на питання «Paragraph — це про що?», я б сказав — про розвиток.
Інституційний — як організації, що формувала систему, знання, структури.
І особистий — для кожного, хто був частиною процесу.
Paragraph став місцем, де люди пробували себе в різних ролях, відкривали свої сильні сторони, навчалися і росли. Я сам завдяки цьому досвіду почав працювати в «Будуємо Україну Разом» — і це прямий результат того, чому навчився тут.
Victor Lesik — співзасновник Параграфа
Maria-Jeanne Mateshko — колишня Голова Правління
У якому стані ти прийняла організацію і який пріоритет поставила першим?
Я прийняла правління в організації в хорошому стані, звісно були моменти, які потребували окремої уваги вже зараз, але вони не були геть критичними. У нас було приміщення, неймовірна команда, ми регулярно виконували нашу діяльність, планували нові партнерства і спільні проекти з іншими ГО, а ще в мене була прекрасна заступниця, з якою я знала, що точно не пропаду.
Першим пріоритетом було налагодити процеси всередині команди,внутрішню комунікацію, донести цінність команди їй самій ж і розширювати нашу бульбашку ще більше. І я знаю, що нам це вдалося, але мій внутрішній перфекціоніст звісно ж не дасть сказати, що в повній мірі.
Який проєкт або рішення чи подію ти вважаєш найважливішою у своїй каденції?
Підтримка команди та діяльності не тільки нашої, а й створення дуже ефективного хабу на базі Параграфа, на початку повномасштабного вторгнення, з якого потім навіть утворилася окрема ГО. А також, те, що ми так круто і швидко реагували на всі виклики й нові умови роботи та все одно залишилися у своїй сфері продовжувати діяльність.
Який особистий урок ти винесла зі своєї каденції?
Календар — це святе,
Люди — це головне і єдине важливе,
Адаптуватися — це не прогинатись, а рости.
Що було найбільшим викликом у твоїй каденції?
Для мене період його головування у “Параграфі” припав на непростий час — повномасштабне вторгнення, коли кожен день став викликом. Попри це, команда організації продовжувала працювати: допомагала силам оборони України, підтримувала внутрішньо переміщених осіб, долучалася до гуманітарних ініціатив.
Виклик, який почався у 2022 році, на жаль, досі триває. Але ми залишалися активними — підтримували військових, допомагали переселенцям і водночас намагалися розвивати Параграф, і досі це робимо.
Яке рішення або дія змінили напрям розвитку Paragraph?
Я хотів, щоб про “Параграф” дізналося якомога більше людей. Ми брали участь у форумах, тренінгах, представляли організацію від імені Асоціації молодіжних центрів України. Це дало поштовх для нашого розвитку.
Яку пораду ти б дав тим, хто бере на себе роль керівника вперше?
Хочу поділитись своїм головним принципом, який виніс із досвіду керівництва — не бійся брати на себе відповідальність. Експериментуй, вчися і навчай інших. Навіть якщо не впевнений у результаті — спробуй. І завжди пам’ятай: не все тримається на тобі. Є команда — і саме вона допомагає створювати щось справді круте.
Віталій Вітовський — колишній Голова Правління
Ірина Хомей — колишня Голова Правління
Яка була головна мета, коли ти очолила Paragraph?
Зберегти й покращити те, що вже було зроблено.
Що було найскладнішим у роботі з командою?
Найважче у роботі з командою було доносити правильність своїх рішень, хоча сама час від часу сумнівалася, чи вони дійсно правильні.
Як Paragraph змінив тебе як лідера?
Paragraph не змінив мене, він зробив мене такою, яка я є зараз. Тут я отримала неоціненний досвід, познайомилась з прекрасними людьми і знайшла своє місце у житті. Знайшла свій дім.
Яку місію Paragraph ти бачиш сьогодні?
Насправді, на мою думку, місія «Параграфу», яку ми сформулювали ще майже вісім років тому, залишається актуальною й сьогодні. Це — підтримувати, єднати та розвивати молодь Івано-Франківська через неформальну освіту, змістовне дозвілля та підтримку молодіжних ініціатив.
Це важливо, це цінно, і ми будемо продовжувати це робити. Проте до нашої діяльності ми додаємо ще один вимір — розвиток свідомості молоді, цінності себе та власної ідентичності.
Це про підтримку, взаємодопомогу, повагу, спільні дії, які приносять користь і кожній людині, і нашому місту, і державі.
Також для нас важливо залишатися поруч із нашими захисниками — ми продовжуємо підтримувати Збройні сили України, бо віримо у силу свідомої, відповідальної молоді. Це теж частина тієї життєстійкості, яку ми допомагаємо розвивати.
На чому хочеш сфокусувати розвиток організації у своїй каденції?
Моя каденція вже підходить до завершення, але я щаслива бачити, що навколо «Параграфу» продовжують об’єднуватись люди, яким це місце справді близьке.
Є ще кілька планів, які я хочу дореалізувати. Ми працюємо над розширенням кола партнерств і хочемо, щоб наші події ставали ще більш змістовними та наповненими. Зараз молодь дуже потребує підтримки — емоційної, спільнотної, людської — і ми намагаємось максимально її дати.
Ми продовжуємо допомагати нашим захисникам, плести сітки, проводити події — навіть тоді, коли час непростий. Попри труднощі, ми знаходимо оптимальні рішення і тримаємо свій шлях, бо віримо в те, що робимо.
Яким ти бачиш Paragraph у майбутньому?
Я не хочу загадувати, яким саме буде «Параграф», але я точно знаю, що він буде. Бо «Параграф» — це про стійкість, життєстійкість, взаємоповагу, підтримку та довіру.
Ми завжди були адаптивними. Коли почалася повномасштабна війна — ми створили гуманітарний штаб, об’єдналися з іншими організаціями й продовжили діяти. Це і є наша суперсила — вміння залишатися і діяти в будь-яких умовах.
Я впевнена, що майбутнє організації — у надійних руках. Хто б не став наступником, це будуть віддані, щирі та ідейні люди. І я зі свого боку завжди підтримаю їх, бо «Параграф» — це щось наше, справжнє, і з нього точно виросте ще багато чудесного та вартісного.
Софія Піндус — колишня Голова Правління
